Чавунний посуд з емальованим покриттям виготовляється з певного складу фаз чавуну, включаючи ферит і перліт. Ферит є м’якою та податливою фазою, тоді як перліт поєднує в собі ферит і цементит, що надає йому міцності та твердості.
У процесі нанесення емалевого покриття на чавун дуже важливо розуміти металографічну структуру, щоб забезпечити оптимальну адгезію та довговічність. Ця публікація в блозі досліджуватиме металографічну структуру чавуну, особливо зосереджуючись на шарах, які сприяють успішному нанесенню емалевого покриття.
Для емалевого покриття чавун повинен мати збалансоване співвідношення фериту і перліту. Цей склад створює міцну основу для зчеплення емалі та забезпечує довговічність покриття. Феритова фаза допомагає поглинати та рівномірно розподіляти тепло, тоді як перлітова фаза додає міцності та стійкості до зношування.
Крім фериту і перліту, вирішальну роль відіграють інші елементи, такі як вуглець, кремній і марганець. Вміст вуглецю має бути помірним, щоб забезпечити міцність і запобігти крихкості. Кремній сприяє зчепленню емалевого покриття, а марганець підвищує загальну міцність і міцність чавуну.
Підсумовуючи, ідеальний склад емальованого чавунного посуду включає збалансоване співвідношення фериту та перліту, помірний вміст вуглецю, присутність кремнію та марганцю. Такий склад забезпечує міцне емальоване покриття, рівномірний розподіл тепла та довговічність посуду